В даному розділі, ми розглянемо штифтові конструкції, які використовуються під протезування.

Штифтові конструкції, або штифти. Використовуються для відновлення коронкової частини зуба. Наприклад, ви зламали зуб, або втратили його у зв'язку з карієсом, тобто корінь зуба є, а от коронкової частини, нема. В таких випадках використовується штифтування зуба. Для цого зуб вже повинен бути депульпований (мертвий), перед процедурою робиться рентгенівський знімок, для того що б впевнитись, що немає запалення, корінь цілий і кореневий канал запломбований. Наявний корінь зуба готується, препарується, прибираються усі залишки карієсу, кореневому каналу надається певна форма, та довжина. Приблизна довжина, на яку препарується кореневий канал. це приблизно 1/2 власної довжини каналу, тобто штифт ніколи не виходить за межи кореня зубу і не контактує з іншими тканинами.

А далі дії методика може бути різною, в залежності від конструкції та матеріалу самого штифта. Тому давайте розглянемо, які ж штифти бувають.

Стандартні штифти: анкерні та скловолоконні.

Лабораторного виготовлення: литі культьові вкладки (однокореневі-на один канал, та розбірні-на багато каналів), цирконієві

Якщо планується виготовити штифт лабораторно, то після препарування зубу, знімається відбиток і передається до лабораторії, де майбутній штифт моделюється та відливається з металу, або фрезерується з циркону. Через день-другий, готовий штифт передається до лікаря і виконується його фіксація за допомогою цементу. Після цього, зуб можна готувати під майбутню коронку.

Якщо є можливість використовувати стандартні штифти, то після препарування кореневого каналу, за допомогою спеціального композиту, проводять фіксацію скловолоконного штифта та моделюють культю зуба і проводять препарування зубу під коронку.

Конструкцію штифта визначає лікар в залежності від клінічної ситуації.